Морська безпека є пріоритетним принципом у судноплавній галузі. Дотримання вимог міжнародного законодавства про морську безпеку є відповідальністю Судновласника. У свою чергу, контроль за дотриманням Судновласником цих вимог покладається на державу прапора. Міжнародний рейтинг прапорів, дозволяє орієнтуватися в обсязі інформації, звертати увагу на переваги та недоліки. Щороку публікуються оновлені версії “Білого”, “Сірого” та “Чорного” списку Паризького Меморандуму, які відображають багаторічну роботу адміністрацій прапорів щодо дотримання вимог безпеки.
Паризький меморандум, Меморандум про взаєморозуміння щодо контролю суден державою порту (Paris MOU) – це офіційна угода між 27 морськими адміністраціями, що беруть участь у впровадженні налагодженої системи державного портового контролю. Меморандум про взаєморозуміння складається з основного тексту та 11 додатків, в яких морські адміністрації узгоджують: відповідні міжнародні конвенції; зобов’язання щодо перевірки; принципи вибору суден які підлягають інспектуванню в першу чергу; процедури перевірки; обмін інформацією про перевірки; структуру Секретаріату; процедури внесення змін до самого Меморандуму.
“Білий, сірий та чорний (WGB) список” включає повний спектр, від найбільш надійних прапорів до прапорів із найбільшим ризиком. В основу Списку закладено інформацію щодо загальної кількості інспекцій та затримань здійснених протягом останніх 3 років. Останній звіт містить 41 країну в Білому Списку, 16 у Сірому та 13 у Чорному (переглянути список).
На жаль, Україна черговий раз потрапила до Чорного списку.
Чорний список розділений на 3 зони: середній ризик, від середнього до високого ризику та високий ризик. Чорний список є допоміжним сигналом для держави прапора, відносно того, що судно повинно бути перевірене з особливою пильністю. Багато портових органів чітко дають зрозуміти, що судна під “чорним” прапором повинні бути предметом більш ретельної перевірки. Таке ставлення не повинно розглядатися як дискримінація, адже воно спричинене необхідністю боротьби з грубими порушеннями правил безпеки. Чорний список відображає прапори, судна яких регулярно порушують вимоги безпеки. Наявність Списку, що визначає ймовірність вчинення порушення , дозволяє адміністрації порту раціонально розподілити сили та не обтяжувати судна надмірними інспекціями. У той же час судна, що потрапили до Чорного списку, будуть перебувати під пильнішим контролем, для запобігання можливих порушень.
Україна, Молдова, Беліз, Палау та Танзанія, знаходяться у чорному списку із рівнем ризику від середнього до високого. Згідно з Паризьким Меморандумом, високий ризик порушення можливий для Того, Албанії та Коморських островів. Позиція прапора в Чорному списку зумовлена відсутністю регулярних перевірок флоту адміністрацією прапора, відсутністю реального контролю за дотриманням вимог та наявністю низьких вимог до технічного стану судна.
Окрім того, згідно з Flag State Performance Table 2020/2021 від International Chamber of Shipping, Україна має негативні показники. Даний звіт надає аналіз ефективності окремих держав прапора у всьому світі. Це щорічний аналіз того, як країни виконують завдання за низкою критеріїв, таких як контроль держави порту (PSC), ратифікація міжнародних морських конвенцій та участь у засіданнях ІМО (переглянути звіт).
Варто зазначити, що найбільша кількість прапорів входить до “Білого” списку, наприклад, Сінгапур, Корея, Великобританія, Кіпр, Китай, Панама, США. Зафіксовано, що прапор Японії у період 2017-2019 не мав жодного затримання через порушення. Крім того, Бермудські острови (Великобританія), Ірландія, Хорватія, Латвія, Естонія, Корея мали лише 1 затримання за той самий період.
Незважаючи на те, що занижені вимоги адміністрації прапора дозволяють деяким судновласникам економити на обслуговуванні судна, наслідки в довгостроковій перспективі є жахливими. Підтвердженням є новини про численні аварії суден під прапорами Палау чи Того через шторми. Реєстрація судна під прапором “Білого” списку може бути обтяжливою, але однозначно переваг більше ніж недоліків.
Наприклад, прапор Панами у “Білому” списку, і згідно з Паризьким Меморандумом, з 6 323 перевірок було зафіксовано лише 323 затримання, що становить лише 5% від загальної кількості. У 2009 році 40% світового флоту було зареєстровано під прапором Панами, а станом на березень 2021 під прапором Панами зареєстровано 8 484 судна. Таким чином Панама залишається лідером за кількістю зареєстрованих суден у світі.
Ця тенденція зумовлена наступними перевагами прапора Панами:
• реєстрація суден на невизначений термін (раніше реєстрація дозволялася лише на 2 роки);
• реєстрація суден в інших країнах через консульства та офіційні представництва Панами, яких у світі існує понад 97;
• судно може бути зареєстроване під прапором Панами незалежно від місця реєстрації компанії Судновласника;
• відсутні вимоги щодо мінімального тоннажу судна;
• Реєстр Панами доступний та оперативно працює (цілодобово та без вихідних), включаючи онлайн послуги;
• Реєстр суден є загальнодоступним та відкритим;
• Панамський реєстр надає вигідні знижки, наприклад, для новозбудованих суден тощо.
На жаль, український прапор залишається внизу списку Паризського меморандуму. Беззаперечно, український реєстр потребує реформування. Головним фактором, який переверне гру з ніг на голову, може бути відмова у реєстрації флоту, що побудований у 80-х. Крім того, відмова від вимоги обов’язкової реєстрації компанії власника судна в Україні дозволить залучити іноземні компанії та оновити флот. На основі прикладу багатьох успішних реєстрів, включаючи Панаму, стає зрозуміло, що основними факторами конкуренції є принциповість у дотриманні міжнародних вимог, регулярні звіти, відкриті перевірки та надання послуг у віддаленому режимі.
