22 липня Україна, Туреччина та Генеральний секретар ООН Антоніу Гуттереш підписали Ініціативу (Угоду) про часткову деблокаду українських портів. Це один із надважливих кроків для часткового відновлення української економіки та ланцюжків поставок.
Метою цієї Ініціативи є сприяння безпечній навігації для експорту зерна та пов’язаних з ним харчових продуктів і добрив, включаючи аміак, з портів Одеса, Чорноморськ і Южний, які часто ще називають “Порти великої Одеси”.
Відправна точка запуску механізму “безпечного коридору” – це створення у Стамбулі Спільного координаційного центру (СКЦ). Торговельні судна повинні будуть попередньо бути зареєстровані в СКЦ та підлягатимуть інспекції, яку проводить інспекційна група в портах, визначених Турецькою стороною.
Важливо зазначити, що мова йде про “морський гуманітарний коридор, який контролюватиметься Сторонами дистанційно” – тобто не допускається присутність жодних військових кораблів. Так само, це стосується розмінування, яке не буде проводитись, за винятком тих випадків де це буде необхідно для проходження суден коридором.
Дана угода залишатиметься чинною протягом 120 днів з подальшою пролонгацією.
З економічної точки зору така домовленість дозволить Україні здійснити експорт орієнтовно 20 млн тонн зернових та олеїнових культур, які чекають відвантаження, звільнити місце для зберігання нового урожаю та залучити валютні надходження. Для порівняння, у червні вдалося експортувати лише приблизно 1/3 зерна із запланованого. Водночас, гуманітарний аспект передбачатиме надходження необхідного продовольства до Африки, Азії та Європи.
Наступним, що слід врахувати (особливо Судновласникам) – це страховий поліс та додаткові військові ризики, адже ще до підписання угоди, Страховики одноголосно заявили, що потребують додаткових гарантій у зв’язку із потенційними збитками які можуть настати. Тому зараз очікується, що андеррайтери будуть детально опрацьовувати підписану угоду. На сьогоднішній день страхові премії достатньо високі, але попит на суднозаходи до українських портів може подолати і цей фактор.
В розблокуванні українських портів зацікавлені у першу чергу судновласники, судна яких “застрягли” в Україні з 24 лютого, а це близько 80 торгових суден, які і будуть проходити через “морський гуманітарний коридор” першими. Інші судновласники будуть з обережністю розглядати всі ризики заходу в українські порти, серед яких і турецький флот, який налаштований більш рішуче. На рішення щодо фрахтування судна в українські порти буде впливати ставка фрахту, сплата страхових внесків за військові ризики та потенційні військові загрози у Чорному морі.
Зрештою, деблокада українських портів, навіть лише часткова, передбачає які і кардинально позитивні зрушення для економіки держави, так і несе потенційні ризики зважаючи на “благонадійність” виконання росією взятих зобов’язань за Угодою.
Українське шиппінг ком’юніті не встигло навіть проаналізувати всі за та проти такого сценарію деблокади, як 23 липня, росія ракетним ударом атакувала територію порту міста Одеси, потім нанесла ракетні удари по Одеській області. Не зважаючи на це, порти активно готуються до перших караванів із вказаних вище портів, всі інші учасники ринку – в очікуванні результатів проходів та подальшого розвитку цієї ситуації.
Євген Сукачов
Старший Партнер Black Sea Law Company
